Театралізована гра як засіб корекції розвитку дітей із загальним недорозвиненням мовлення

teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (1)Головною причиною, яка заважає навчанню дітей із ЗНМ, є – погане сприйняття всього нового і недостатня пізнавальна активність. Нашим діткам важко цілеспрямовано заучувати та пригадувати будь-що. Тому будь-яка їх діяльність повинна бути емоційно забарвлена, викликати в них живий інтерес. А враховуючи прояви емоційної розгальмованості, інтерес повинен бути не згасаючим, а зростаючим в геометричній прогресії (що особливо залежить від особистості педагога).




Отже, метою використання  театралізованої діяльності на логопедичних заняттях є створення оптимальних умов для корекції мовленнєвих порушень у дітей та підвищення мотивації до усунення  власних мовленнєвих дефектів.

Ось лише деякі із задач, які  успішно можна вирішити в ході роботи над театралізацією:

1. Поповнення і активізація словника (за рахунок слів, які визначають назви предметів, дій, ознак)

2. Відпрацювання дикції, автоматизація всіх поставлених звуків.

3. Закріплення навичок використання прямого і непрямого мовлення.

4. Виховання культури мовленнєвого спілкування, вміння діяти узгоджено в колективі.

teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (2)В нашому дитячому садку ми використовуємо різноманітні види театралізованих ігор, які відрізняються від художніх ігор оформленням, а головне – специфікою дитячої театралізованої діяльності. В одних діти  грають спектакль самі, як артисти; кожна дитина виконує свою роль. В інших діти діють, як в режисерській грі: героїв зображають за допомогою іграшок, озвучуючи їх ролі, як справжні артисти-ляльководи. teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (3)Також проводяться спектаклі з використанням настільного театру  з об’ємними і плоскими фігурками («стендові» театралізовані ігри), в яких діти на фланелеграфі  за допомогою картинок показують казку, розповідь тощо. Вершиною творчості є мюзикли за мотивами тієї чи іншої казки.

Роль педагога в організації і проведенні таких ігор дуже велика. teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (4)Давайте уявимо нашу роботу у вигляді піраміди, де головною є сама дитина, а вершина – те, чого вона може досягнути. Кожна грань – це педагоги і спеціалісти, які впливають на неї. Чим складніша їх робота, тим міцнішою і стійкішою буде піраміда. Бо казка – це не мета, а лише засіб реалізації тих чи інших корекційних (і не тільки) задач, поставлених перед педагогами.

З чого ж почати педагогу, який вирішив зайнятися театралізованою грою з дітьми, які мають ЗНМ? Звісно, як і в справжньому театрі, з вибору твору. Це найвідповідальніший (адже від вибору залежить успіх постановки), але, в той же час, найпростіший крок – бо існує «Програма…», де визначене коло художніх творів відповідно до вікової групи.

Етапи роботи: (на прикладі казки «Вовк і семеро козенят», старша група)

1. Ознайомлення  з  твором, розподіл ролей (враховуючи вікові категорію): для старших дітей – обов’язково рахуючись з особистісними побажаннями.

2. Збагачення словника по даній темі (дикі і домашні тварини і птахи, дитинчата тварин, пори року, продукти харчування, сім’я)

3.  Розучування тексту, «підгонка» ролі під певну дитину (заміна слів з урахуванням звукового наповнення). Цього неможна робити, коли читаємо твір повністю.

4. Виготовлення атрибутики (білети, костюми, афіша, декорації), по мірі можливості самими дітьми, з урахуванням вікової групи, залучаючи батьків.

5. Підбір музичного супроводу, дітей старшого віку залучаємо, як до вибору музичних уривків, так і до їх виконання (під бубон виходить півник, а під дзвіночок – коза, обов’язково обговорюємо, звучання якого інструменту підходить тому чи іншому герою)

6. Репетиція з використанням міміки, жестів, ходи (спочатку індивідуально, потім в малих групах, і тільки як заключний момент – загальна гра-драматизація).

Напрямки роботи фахівців:

  • Фізкультурний керівник – фізичні характеристики героїв (пластичність, хода, загальна координація) які закріпляються в рухливих іграх.
  • Музичний керівник – робота з голосом (визначення відповідної висоти і тембру для кожного з героїв), підбір відповідно до характеру і темпераменту діючої особи музичних уривків, ритмічні вправи з переключенням уваги («як тільки зазвучить ця музика, ви перетворюєтесь в …..»); прослуховування з дітьми мелодій і навчання їх самостійному музичному супроводу.
  • Вихователь – це перш за все читання художньої літератури, збагачення словника; зображувальна діяльність  (кольори, форми, тактильні відчуття, ліплення і малювання, аплікація і вирівнювання по контуру із паперу); розвиток дрібної моторики (пальчикові ігри і мовлення з рухами – це ж спектакль в мініатюрі).

І, нарешті, найбільш глобальний напрямок роботи, логопедичний:

  • teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (5)Артикуляційна  гімнастика (безпосередньо пов’язана із дикцією і легше за все перевтілюється в театральних формах: «покажіть, як вовк скалить клики», «як дихає песик, висунувши широкий язичок»)
  • Завдання для розвитку мовленнєвої інтонаційної виразності (в молодшому віці починаємо зі звуконаслідування)
  • Логоритмічні вправи без музичного супроводу (це наше «мовлення з рухами»,  зовсім непростий вид завдань, особливо в молодшому віці).
  • Корекційно-розвиваючі ігри на:

розвиток пам’яті з розширенням словникового запасу – «яка буває коза…» (по колу підібрати і запам’ятати визначення), загадали загадки – пригадали відгадки, провели «4-й зайвий» по відгадкам;

слухове сприйняття – «впізнай за описом героя казки», «намалюй за описанням», «тут щось не так» — нісенітниці;

логічне мислення «що спочатку, що потім» (коза чи козеня);

асоціативне мислення (підбір слів-асоціацій з їх подальшим  відтворенням у вільному порядку; складання смислових рядів «коза-козеня, півник-….»;

teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (6)граматику (всі доступні віку ігрові вправи на словозміну і словоутворення);

звуко-складову структуру («прокрокуй, хто із героїв швидше добереться до лісу»);

уявлення (в старшому віці фразеологізми і прислів’я; «продовж красиво….», «крапельки роси виблискують на сонці, як …»;

розвиток дрібної моторики (пальчикові ігри – театр тіней);

лексику (за рахунок схожих тем йде збагачення і активізація словника).

  • Вправи для емоційного розвитку дітей + для розвитку міміки, жестів, з елементами пантоміми (тобто психогімнастика на матеріалі будь-якої лексичної теми: «ти – козеня, яке заблукало в лісі», «покажіть, наче знімаєте гарячу каструлю с молоком з вогню, і обпеклися», «розбили улюблену чашку»… або «лось, поважно ходить по лісу; білочка гризе горішки, ведмідь заліз в дупло і його покусали бджоли…». Дуже важко навчити наших дітей передавати мімікою емоції, які вони насправді не відчувають в даний момент – страх, біль, гордість, співпереживання.
  • teatralizovana-gra-yak-zasib-korekciї-rozvitku-ditej-z-zagalnim-nedorozvinennyam-movlennya (7)Театральні етюди (схожі з психогімнастикою, але потребують передачі декількох дій, об’єднаних сюжетом — «де ми були, ми не скажемо, а що робили – покажемо»).
  • Ігри-драматизації (в них головне – вільне випадкове мовлення, впевненість в собі, відчуття своєї цінності в колективі).

 Як ви, сподіваюсь, розумієте, вся ця кропітка робота являється «роботою» тільки для нас – дорослих, а для дітей це, перш за все ГРА. І якщо спочатку вона протікає організовано, спрямовується педагогами, то потім вона, що називається «виходить із берегів» і стає самостійною діяльністю дітей (ролі розігруються безпосередньо в ляльковому куточку, пісні  із спектаклів співаються на прогулянці і в спальні).

І, наостанок, хочеться сказати, що ми – не боги, а діти наші дуже індивідуальні і непрості. Але, можливо, колись вони стануть справжніми артистами і народними улюбленцями і з них будуть брати приклад, в тому числі і в мовленні, а це буде, хай маленька, але і наша з вами заслуга.

Автор: Шорнікова Оксана Володимирівна, вчитель-логопед, комунальний санаторний дошкільний навчальний заклад № 111 «Катруся», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна.

Статья размещена в авторской редакции

ПЛАН
проведения конкурсов для педагогов
на 2016 год

План конкурсов
для детей на 2016 год

Как разместить статью на сайте
и получить сертификат к аттестации?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *