«Розвиток емпатії у дошкільників». Досвід роботи

Одного разу я почула слово емпатія і зрозуміла, що це дуже велика і цікава тема.

 «Способность сопереживать,  сочувствовать,  содействовать другому человеку в психологи называется эмпатией».

 Щоб виховати в дитині ці риси треба багато працювати. Головними чинниками для досягнення мети я використовую: дитячу літературу, ігри-драматизації, ігри фантазії, бесіди, картини.




 Одне з найскладніших психічних явищ — емоція. Емоції оволодівають людиною із самого народження. Це поняття містить у собі найрізноманітніші реакції людини.

 Необхідно окремо виділити таке поняття, як настрій. Настрій -емоційний стан, що забарвлює поведінку. Ємоції зумовлюють переживання задоволення, невдоволення, страху, боязкості і т.д., що мають провідну роль у соціальних проявах.

 Для того, щоб навчитися контролювати такий складний і важливий процес як емоції, необхідно вивчити власне емоції, що виявляються в зовнішній поведінці та мають чітко виражений ситуаційний характер.

 В своїй роботі на початку заняття ми з дітлахами вітаємося за допомогою маленьких віршиків:

 Холодно зараз в лісах і лугах,

 Холодно зайчикам лискам,птахам

 Тепло, затишно в групі у нас

 Доброго ранку, вітаю я вас.

 Обов’язково я кажу дітям, що я їх дуже люблю, вони в мене найкращі. Якщо я щось хочу прочитати дітям, я враховую те, що я буду читати, і це мені повинно обов’язково подобатися. При читанні виділяю емоційні відтінки і слідкую за емоційним відгуком дітей. Таке читання потребує великого терпіння і майстерності. Але як приємно бачити очі дітей, які чують вихователя. В практиці мені дуже допомагають оповідання В.А.Сухомлинського «Стидно перед соловушкой», «Он возненавидел красоту», а також оповідання Л.Н.Толстого «Косточка», «Лгун», «Котенок» , «Лев и собачка», «Птичка» та оповідання К.Д.Ушинського «Дети в роще» , «История одной яблоньки» ,»Чужое яичко».

 З одними дітками легше працювати за допомогою художньої літератури, з іншими за допомогою ігор, або ігор «на вушко», які я використовую у своїй роботі. Дітям дуже подобаються такі ігри, як «Зоопарк», «Цирк» , «Люблю не люблю», «Передай посмішку», «Компліменти».

 Для того, щоб діти побачили якими вони бувають, я використовую кубик піктограм із зображенням людських емоцій, або емоційний барометр.

 Мої малята розуміють, що у групі краще коли один допомагає іншому, ділиться іграшками, коли у нас усіх добрий настрій.

 Я проводжу з дошкільниками заняття на тему: «Настрій» , «Якого кольору добрий настрій, або поганий», « Що таке доброта, краса», «Коли дорослим стану», проведення цих занять підвищує настрій у дітей, робить їх більш чуйними й уважними до інших.

 Проводячи роботу з батьками я вважаю за доцільне надавати рекомендації щодо родинного виховання.

 В моїй групі є дитина, якій на мою думку, батьки наділяють мало своєї батьківської любові та уваги.

 Разом з татом та мамою ми вирішили, що вони частіше будуть проводити вільний час із сином, показуючи йому свою любов та прихильність.

 Так разом з батьками, ми зможемо виховувати людину, яка буде уміти співпереживати та діяти на користь іншої людини.

 Пропоную заняття:

«Настрій»
( молодша група)

 Мета: Ознайомити дітей з поняттям «настрій». Учити розуміти свої почуття, позначати його на відповідному секторі емоцій барометра. Розвивати здатність до емпатії. Створити позитивний настрій. Виховувати товариськість.

 Хід заняття

 Сьогодні у душі моїй так світло, веселенько.

 І кажу вам я: » Добрий день!»

 Всім добрий день, рідненькі

 Я усіх вас дуже люблю.

 Давайте візьмемося за руки. Відчуйте тепло долонь своїх товаришів. А зараз подивіться у очі один одному і зверніть увагу, який настрій у вашого товариша.

 — Як ви вважаєте де живуть почуття. (У серці).

 — Вірно. Ум — у голові, почуття — у серці. А все тіло — це наш великий дім. Коли у людини все добре, все виходить його настрій схожий на чисту воду, а думки та почуття прозорі. Тоді все, що буде робити людина буде яким? … чистим, красивим, добрим.

 Але буває, що думки людини сумні і неприємні, їй дуже погано. Тоді і думки схожі на темну, каламутну воду. Ми будемо думати частіше про що?

 (Про хороше, добре). Працюємо з емоційним барометром. Визначаємо ( злість, страх, сум, ніжність, радість, подив).

 — Діти, а у вас є друзі?

 Як їх звати? ( Діти називають)

 Ти — Надійка

 Я – Василь

 Ти — Марійка

 Я — Максим

 Всі ми разом гарні діти.

 Будемо з тобою дружити.

 Ім’я — це таке слово, яке дарують дитині при народженні і росте воно разом з дитиною.

 — А зараз ми пограємо з вами у гру » Чарівний клубочок». Ви будете по черзі передавати клубочок один одному, нитка розкручується, а ви будете казати друзям приємні слова. ( Діти роблять компліменти). Коло замкнулось. Ви здружились. І далі ви повинні бажати один одному лише добра і ніколи не ображати один одного, не сумувати.

 Ти сумуєш — і квіти на клумбі зів’яли,

 Ти сумуєш — і пташки співати перестали.

 Ти сумуєш — і гойдалка в небо не рветься,

 Ти сумуєш — і м’ячик об землю не б’ється

 Друже мій! Не сумуй! Не сумуй! Все минеться!

 Посміхнись! Все навколо тобі засміється!

 Автор: Агатьєва Світлана Володимирівна,
Комунальний дошкільний навчальний заклад я/с №13  «Рябинушка»
селищної ради Родакове, Україна.

Авторська редакція.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *