Творчий доробок «Сімейний альбом»

Заняття про родину старша групаСім’я – це те саме середовище, де людина
Вчиться і сама творить добро.  
В. О. Сухомлинський




Сім’я – перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції народу. Саме тому, одна з актуальних проблем, що стосується споконвічних проблем людства — виховання дітей. Сьогодні проблему виховання  обговорюють батьки, педагоги, психологи, соціологи. Роль сім’ї постає у поступовому введенні дитини в суспільство так, щоб вона розвивалася відповідно до природи, культури країни, де вона народилась. Саме тут, у сім’ї, в родині формується і розвивається особистість дитини, триває опанування нею соціальних ролей, що  необхідні для безболісної адаптації в суспільстві.

За тисячолітню історію людства склалися дві гілки виховання молодого покоління: сімейне и суспільне. Здавна точиться суперечка що до того що важливіше в становленні особистості: сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші навчальні заклади), але типовим для нашого часу та сучасної сім’ї є прагнення батьків и педагогів поєднувати сімейне виховання з громадським. Єдність у вихованні, що здійснюють дитячій садок і родина, забезпечує певну системність роботи, вироблення необхідних стереотипів у маляти. Водночас успішніше формуються не тільки моральні почуття та уявлення дитини, міцнішими стають навички та звички поведінки, а її життя – організованішим, цілеспрямованішим і радіснішим.

Державна політика в галузі освіти підкреслює провідну та важливу роль сім’ї у вихованні молодого покоління. Зокрема, у ст. 3 п.2 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено: «Держава надає всебічну допомогу сім’ї у розвитку виховання та навчання дитини; … піклується про збереження та зміцнення здоров’я, психологічний і фізичний розвиток дітей».

У Базовому компоненті дошкільної освіти України визначено, що: «Дошкільна освіта є самостійною системою обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я виховання ціннісного ставлення до природного і соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів  соціальної адаптації.»

Щаслива дитина – найголовніша мета нашого суспільства, всіх дошкільних закладів і моя зокрема. Я мрію наповнити життя дітей любов’ю та піклуванням, незалежно від труднощів часу, соціального та суспільного рівня. У своєму творчому доробку «Сімейний альбом» я хочу допомогти дітям  сформувати такі поняття як «сім’я», «сімейні традиції» вміння взаємодіяти з іншими людьми, особливо з рідними. Донести до них, що потрібно шанувати свій народ, його мову, землю, рідний край, батька і матір свою, допомагати людям похилого віку.

Чому для мене особисто є важливою ця проблема? Тому, що перш за все я вихователь, и мені не байдуже якими виростуть мої вихованці. Кожна мати, батько хочуть, щоб її дитиною пишалися. Для цього потрібно  батькам бути взірцем, щоб з них брали приклад їх діти. Діти дивляться на батьків, які у них відносини в сім’ї, один з одним, так і вони в майбутньому, ставши дорослими, будуть будувати стосунки. Як їхні батьки, піклуються про своїх батьків, так і внуки будуть піклуватися про своїх дідусів та бабусь.

При безпосередній роботі з дітьми, особливо на заняттях з розділів  «Дитина у довкіллі», «Мова рідна, слово рідне», «Художня література». Головним завданням стало знайомство з поняттям «сім’я», «рід», «родина», «берегиня» та словами, що означають назви осіб родинних зв’язків. Поряд з цим вивчали правила народного етикету взаємин між членами сім’ї. Завжди з великим інтересом проходило знайомство дітей з українською оселею, народними традиціями. Таке знайомство проходило в обладнаній в закладі українській світлиці. Українська хата – це колискова нашого народу. Батьківська хата навчає змалку поважати батька й матір, бути  працьовитим, чесним, терплячим. Батьківщина починається з рідного порога, а отже з батьківської домівки .Батьківська хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, калина, верба – все це родовідна пам’ять.

Поряд зі знайомством дітей з новим поняттям проходить процес виховання любові до найближчих, найрідніших людей, почуття любові і поваги до членів родини, бажання спілкуватися у колі сім’ї.

Так, наприклад, після проведення підготовчої роботи та безпосереднього проведення занять, після проведення бесід у дітей значно розширився словниковий запас словами ввічливості, розкрита перевага доброти над байдужістю. Крім цього значно розширилося уявлення про те, якими ремеслами займались наші прабабусі та прадідусі. А найцікавішим, напевне, для дітей було оформлення родовідного дерева. Кожна дитина з гордістю розповідала про своїх матусь, татусів та представників старшого покоління.

Організований мною освітньо-виховний процес можна охарактеризувати як систему взаємин вихователя і дітей, яка забезпечувала особистісно-орієнтований підхід до кожної дитини. Основним у відношенні до дітей були повага, підтримка, надання необхідної допомоги. Я постійно перебувала у творчому пошуку рішень, що стосується конкретної дитини. Обираючи форми і методи виховання і навчання дітей, я намагалась досягти  головного – щоб діти могли ефективно й адекватно розв’язувати доступні їм вікові життєві проблеми, щоб вони були активними, щоб процес пізнання здійснювався на власному досвіті, а пошук відповідей на запитання був спільний з вихователем. Я сподіваюсь, що посіяні зерна доброти, тепла, людяності, мотиви поведінки моїх вихованців в дитячому садку дозріють в шкільному віці ,що й стане для мене справжньою нагородою.

Для кращого пізнання побуту та народних традицій нашого народу, я підібрала розробки занять для дітей дошкільного віку. Це дало можливість дітям розширити свої знання про свою родину, а особисто мені показало, що  моя робота з дітьми закріпила в дітях любов, ласку, повагу до свого роду.

Дидактична гра я люблю маму тата

Заняття  
Тема: «Я люблю свою родину».

Мета: формувати в дітей уявлення про сім’ю та її склад. Ознайомити дітей з найпростішими правилами народного етикету: взаємини між членами сім’ї.                   Розвивати почуття поваги до старших членів сім’ї, чуйність, доброзичливість.              Виховувати любов до найближчих і найрідніших  людей – до всіх членів родини.

Матеріал: ілюстрація «Дружна родина», вірші про сім’ю, аудіоапаратура.

Хід заняття

 — Діти, сьогодні ми будемо говорити про тих людей, які вас люблять найбільше, які постійно дбають про вас і яких ви теж любите. Скажіть мені, кого ви найбільше любите?

(Маму, тата, бабусю, дідуся, сестричку, братика).

 – Так, діти. Найдорожчі люди – це мама, тато, бабуся, дідусь, братики, сестрички. Всі вони живуть разом і піклуються одне про одного.

—         Вони всі разом складають сім’ю.

—         Малята, погляньте, яка гарна картина. Розкажіть кого ви бачите на ній?

 (Маму, тата, бабусю, дідуся, діток).

—         Правильно. А хто скаже, як назвати всіх, кого ми бачимо на малюнку, одним словом?

 (Родина, сім’я.)

—         Кожному в рідній сім’ї жити затишно й щасливо, бо тут тебе люблять, дбають про тебе, хочуть зробити щось приємне. Хто хоче розповісти про свою родину? Як звати членів вашої сім’ї? що ви можете розказати про кожного з них?

 (Відповідь всіх бажаючих малят.)

—         Хто вважається головою сім’ї?

 (Тато).

—         Розкажіть, який ваш тато?

(Сильний, мужній, розумний, веселий).

—         Хто є душею кожної сім’ї?

 (Мама).

—         Розкажіть, яка ваша мама?

 (Добра, лагідна, ласкава, красива, турботлива, ніжна.)

—         Доброю ознакою вихованості, чемності у родині є вміння доброзичливо, привітно, тепло звернутися до кожного у вашій родині.

Вихователь читає вірш.  В. Гринько «Мама»  

Ще в колисці немовля

Слово  «мама»  вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

«Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся!-

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя.

Дидактична гра «Назвемо усіх ласкаво!»

Пропоную назвати якомога більше лагідних та ласкавих слів, з якими вони звертаються до членів своєї сім’ї.

Мама – матусю, матінко, мамочко, ненечко.

Тато – татку, татусю, таточку, татуню ,батечку.

Баба – бабусю, бабусенько, бабусечко, бабуню.

Дід – дідусю, дідуню, дідусеньку.

Брат – братику, братоньку, братусю.

Сестра – сестричко, сестронько, сестрице.

—         Діти, найстарші члени сім’ї – це бабуся та дідусь. Вони знають багато цікавих казок, пригод і розповідають їх вам . Вони дуже люблять  гратися з вами, гуляти. Ви повинні бути слухняними, уважними до дідуся і бабусі та допомагати їм, як можете. Бабуся і дідусь – це батьки вашої мами та вашого тата, а ви для них – онуки. У кого є бабуся та дідусь? Розкажіть про них.

(Розповіді дітей).

 – А хто знає віршик про бабусю чи дідуся?

Дуже я люблю бабусю,

Маму нашої матусі,

В неї все чоло у зморшках,

Сивини багато.

Так і хочеться обняти

І поцілувати.

—         Діти, якщо бабуся і дідусь живуть не з вами, то їх треба відвідувати, ходити до них в гості – може, їм треба щось допомогти, а вони будуть вам завжди раді. Бабуся і дідусь завжди приготують вам гостинці.

Фізкультхвилинка 

Пропоную дітям показати жестами, як вони допомагають бабусі і дідусю. Діти в супроводі аудіозапису виконують завдання – імітують відповідні дії.

 – Діти, ми поговорили про сім’ю, про те, як члени сім’ї ставились один до одного. Ми ще будемо про це говорити багато разів, читати різні вірші та оповідання, а тепер ще раз нагадаємо собі, хто входить до складу сім’ї. Послухайте віршик і ви легко запам’ятаєте всіх членів родини.

(Діти з вихователем кілька разів повторюють віршик).

Сім’я наша невеличка —

Тато, мама і сестричка,

А в селі поблизу міста —

Дід Панас і баба Христя.

  – Молодці, діти. Ви сьогодні гарно говорили про своїх рідних і, думаю, запам’ятали, що всі члени родини повинні жити дружно, з повагою ставитися один до одного і любити найрідніших людей.

Заняття
Тема: « Сім’я»

Мета:

  • закріпити та поглибити знання дітей про сім’ю та родинні стосунки, вчити малят розповідати про свою сім’ю, називати імена членів родини;
  • формувати вміння вживати етикетну лексику, слова — назви в кличній формі.
  • Розвивати діалогічне та розповідне мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення.
  • Виховувати моральність, потребу у взаєморозумінні в своїй родині, збагачувати словник назвами загальнолюдських цінностей.

Обладнання: картки із зображенням різних предметів, аудіоапаратура.

Хід заняття.

— Малята! Сьогодні ми поговоримо про ваших найближчих та найдорожчих людей – про вашу сім’ю. Яким словом ми  ще називаємо сім’ю?

 (Родина.)

—         Яка ваша родина?

 (Дружна, весела, велика або маленька.)

—         Розкажіть хто є у вашій сім’ї

.(Діти відповідають на запитання.)

—         А для мами і татуся ким будуть ваші братик і сестричка?

(Сином та донькою.)

—         Для дідуся і бабусі!

 (онуком та онучкою.)

—         А ким будуть для мами і тата дідусь з бабусею?

(Батьками.)

—         Молодці. Розкажіть, хто із вас, дітки має велику родину? А хто маленьку?

Пропоную малятам розповісти про свою сім’ю: назвати її членів, їх імена та родинні зв’язки. Розповіді 4-5 малят.

—         Добре, коли в родині всі живуть дружно і щасливо. Народна приказка говорить «Нащо і ліпший клад, коли в сім’ї лад». Як ви гадаєте, як ви повинні ставитися до старших у родині для того, щоб у вашій сім’ї панували злагода і добро?

Дидактична гра «Закінчи думку!» 

— Дідуся та бабусю слід… (поважати, шанувати.)

— Маму і тату треба… (любити, слухатися.)

— Не можна старших… (обманювати, ображати.)

— Батькам і бабусі з дідусем потрібно… (допомагати.)

— Усі в родині мають одне до одного ставитися із… (розумінням, добротою, ласкою, турботою.)

Молодці, малята. Давайте назвемо слова, що так важливі для кожної сім’ї.

Дидактична гра «Це так важливо для родини»

Діти за зразком вихователя утворюють від названих слів – ознак, слова – назви загальнолюдських чеснот Чесний – чесність, добрий – доброта, правдивий – правдивість, працьовитий – працьовитість, ласкавий – ласка, турботливий – турботливість, чемний – чемність, люблячий – любов, шанований – пошана тощо. (Наприкінці гри один два малюки, за бажанням, повторюють утворені слова.)

Звичайно, у кожній родині часом трапляються і труднощі, і прикрощі. Але все можна вирішити добрим словом, чемністю, чесністю. Уявімо, що у вашій  родині виникли такі собі непрості ситуації. Які слова ви скажете у випадках, якщо:

— ви ненавмисно розбили улюблену мамин чашку; (вибач мені, будь ласка,  матусенько, я не хотів розбити чашку, мені дуже шкода. Я обіцяю бути обережнішим.)

— у бабусі дуже розболілася голова; (бабуся, тобі дуже болить? Ляж відпочинь, може, тобі щось принести, водички чи мокрий рушничок на лоба? Я буду поводитися тихо. Відпочивай)

– молодший братик крадькома об’ївся цукерок і просить вас нікому про це не розповідати; (Братику, ти вчинив не добре, нечемно. І тепер, мабуть, у тебе заболить живіт. Піди до мами й тата, зізнайся їм у тому, що накоїв. Вони тобі пробачать, ти ж іще маленький.)

— Дідусь не може знайти своїх окулярів; (Давай, дідусю, я допоможу тобі. Разом ми швидко знайдемо твою пропажу)

— тато нарікає вам на не прибрані іграшки та розкиданий по кімнаті одяг; (Пробач мені тату, зараз я наведу лад. Я негайно приберу іграшки, а одяг повішу на стільчик. Не сердься, будь ласка)

Під час виконання ігрового завдання допомагаю малятам правильно побудувати фрази та речення, стежу за тим, щоб вони правильно вживали іменники в кличній формі, доречно використовували етикетну лексику, ввічливі слова тощо.

Здавна головою кожної родини вважався батько. Адже він сильний та мудрий, добрий та вмілий. Розкажіть, а які ваші татусі?

(Відповіді малят.)

Фізкультхвилинка «Батько»

Проводиться рухлива народна дитяча гра «Батько».

—         Ми скоро будемо вітати мам, бабусь сестричок з весняним святом до якого ви готуєте привітання. Давайте пригадаємо їх.

(Малята за бажанням розповідають вірші.)

—         Молодці, у кожної з мам є своя мама – добра та лагідна і до своїх дітей, і до вас-онуків. Хто це?

 (Бабуся)

—         Ви знаєте пісеньку  про бабусю? Давайте виконаємо її.

Діти під аудіозапис виконують пісню «Любимо бабусю»

Заняття закінчується.      

Родина і родинні стосунки

Програмовий зміст: учити спілкуватися з рідними, добирати ніжні слова згідно з народними звичаями; закріплювати вміння допомагати людям похилого віку; розвивати пам’ять, мислення, діалогічне мовлення; виховувати любов та повагу до родини; бажання наслідувати батькам, пишатися ними.

Словник: пестливі форми слова «мама» (матуся, матінко, ненька)

Матеріали: українська світлиця, піч; іграшки – старий дід, колиска, українські віночки, ляльки, бублики, хустка.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Приміщення обладнане у вигляді української хати з усіма предметами побуту «Народознавча скринька».

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами підемо до світлиці, де на нас чекає багато сюрпризів.

Як назвати сімейний альбом

Діти і вихователь заходять до світлиці, де на них чекають батьки   та   гості.

Оселя, у якій ми народилися і живемо,— це наша Берегиня. Дім, будинок, хата, домівка — так ще її називають. Саме в хаті твориться людська доля, складаються пісні і легенди.   Хата, як і людина, уміє плакати і всміхатися, вона може веселою і сумною, пихатою і доброзичливою. Усе залежить яка родина в ній мешкає.

Піч, посуд, хліб і сіль на столі, рушники на стіні, батькова криниця, «садок вишневий коло хати» — усе це обереги, що зігрівають нашу оселю.

На  стінах у  старовинних рамах розвішані фотокартки батьків, бабусь і дідусів дітей групи.

Дитина з багатодітної родини розповідає про тих, хто зображені на фотокартках, перелічуючи членів своєї родини.

— Яка в тебе велика родина! Що ти відчуваєш до своїх рідних?

Як ставляться до тебе сестри, брати, бабуся, дідусь? Як ставишся до своєї родини?

Діти відповідають

Ми бачимо, що у вашій родині всім затишно і тепло, неначе біля  печі.

Діти, дивіться:   Вікна  —  це очі хати. Поріг — це межа між зовнішнім і внутрішнім світом, а піч — домашнє вогнище. Вогонь був священним, тому що     вважався доброю силою, що йде від сонця.

Через комин, як уважали наші предки, вилітає всяка нечисть із хати.

 А для чого потрібна була піч?

Відповіді дітей.

Давайте підійдемо ближче — роздивимось піч.

Вихователь пояснює обладнання печі. Під час розглядання окремих частин печі він спільно ш дітьми повторює їх назви та призначення.

Груба — це місце, де готується їжа. У духовці висушують  сухофрукти, насіння.  На припічок складали дрова для просушування на другий день. У топку закидають дрова та розпалю вогонь. На лежанці просушують речі або відпочивають самі господарі оселі.

Ой, хто це лежить на печі?

Відповідь дітей:

старий дід (м’яка іграшка).

Що ж ви тут, дідусю, на самоті сумуєте?

Лунає аудіозапис (ніби промовляє іграшковий дідусь):

«Хочу дізнатися, як ви ставитесь до своїх дідусів?

У кого з вас є дідусь?»

Відповіді дітей. Діти розповідають про своїх дідусів.

Вихователь. Ми маємо чудові фотокартки, де наші діти зображені зі своїми дідусями. Давайте розглянемо ці фотокартки.

Діти, я бачу, що ви дуже любите своїх дідусів. Може, по, руємо всім дідусям пісню?

Виконується пісня «Мій дідусь»

(сл., муз. ї. В. Михайленко).

Зовсім не старенький

 Любий мій дідусь.

Ми з ним добрі друзі —

І я дим горджусь!

Він такий розумний —

Все на світі знає,

Бо книжок багато Він завжди читає.

Мій дідусю рідний!

Завжди будь таким:

Спритним і веселим,

Вічно молодим!

Вихователь. Давайте роздивлятися світлицю далі. Подивіться на ці чудові рушники, якими прикрашена світлиця.

Заняття на тему сім`я

Рушник на стіні… Давній наш звичай. Не було в Україні жодної оселі, яку б не прикрашали рушниками. «Хата без рушників,— казали в народі,— що родина без дітей». Без вишитого рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження, життя і смерть людини. Недарма вважалося: «Рушник як доля», на ньому люди вишивали своє життя.

Діти разом із гостями розглядають рушники, вишиті покривала» подушки, звертаючи увагу на візерунки.

Діти, а чия бабуся вміє вишивати?

Відповіді дітей.

А що ще бабуся робить удома?

Відповіді дітей.

Давайте розглянемо фотокартки наших бабусь.

Діти разом із вихователем розглядають фотографії бабусь. Вихователь пропонує одній із бабусь, яка одягнута в український одяг, розповісти про свій костюм.

Бабуся. Одяг був оберегом людини в усі часи. Він захищав холоду та недоброго ока. Одяг обов’язково вишивався, адже вишивка була  оберегом.  Головний  убір — це також оберіг: для жінок — це хустка, очіпок, намітка.

Пояс також здавна е оберегом. Про це свідчить давній обряд «зав’язування  пояса». Пояс — це ознака того, що людина захищена, готова до боротьби зі злом. Недаремно про людину, яка поводиться не належним чином, кажуть: «Він розперезався».

Вихователь. Дякуємо за чудову розповідь. Діти, а чи ви любите своїх бабусь?

Відповіді дітей.

 — Зараз перевірю, чи люблять бабусі своїх онуків.

Гра «БАБУСЮ, ЗНАЙДИ СВОГО ОНУКА»

ХІД ГРИ

Бабусі зав’язують очі, пропонуючи на дотик серед 6—7 дітей знайти свого онука.

Можна ускладнити завдання, наприклад, знявши онучці бантики або надягнувши онукові кашкетик.

Для того щоб гра набула змагального характеру, утворюють або три команди.

Під час змагань визначається бабуся-переможець, яку необхідно          обов’язково нагородити.

Вихователь. Бабусі гарно вміють грати, а ось чи вміють співати? Допомагайте своїм онукам!

Виконується пісня «В мене є бабуся» (муз., сл. І. В. Михайленко).

В мене є бабуся, дорога моя,

Добрая моя, лагідна моя.

Молода і гарна, дорога моя,

Схожа на бабусю буду я.

Ла-ла-ла!

Все бабуся знає, дорога моя,

Добрая моя, лагідна моя.

Молода і гарна, дорога моя,

Схожа на бабусю буду я.

Ла-ла-ла!

Вихователь. Дивіться: яка чудова колиска! Як ви вважає для чого вона потрібна?

Відповіді дітей.

Переглянемо ще наші фотокартки! Чи є тут фотокартки та сів? Чий де татусь? А це чий?

Відповіді дітей.

Виходьте, будь ласка, татусі, ми на вас подивимось!

Діти, як ви вважаєте: ваші татка спритні, сильні, сміли: Так, ваші татусі не тільки чудово співають, грають на різних інструментах, а ще вони майстри на всі руки та кулінарні віртуози. Цього вони навчають своїх дітей.

Пропоную це перевірити. Давайте пограємо в гру.

Гра «ХТО ШВИДШЕ ДОПОМОЖЕ МАМІ ЗАВ’ЯЗАТИ БУБЛИЧКИ ДО ЧАЮ?»

ХІД ГРИ

Грають татусь із дитиною. Бублички необхідно нанизати на мотузок за час, доки грає музика, після цього принести їх матусі. Хто нанизав більше бубличків — той переможець.

Різновид гри.

Змагаються 2—4 татусів. Пропонується рівна кількість бубликів. Хто з них швидше надниже їх на мотузку, той і переможе. Ускладнити гру можна, якщо татки виконуватимуть завдання одночасно п’ючи чай.

Обов’язково необхідно відзначити переможців.

Вихователь. Ви добре впорались, не посоромили своїх жінок і дітей!

ДЛЯ ТАТУСЯ (муз., сл. І. В. Михайленко)

Кажуть, ми малі вередували,

Плакали частенько і дарма,

На руках у тата засинали,

І в ночі татусь мороку мав.

Дорогий, хороший, рідний тато!

 Кращого за тебе не знайти!

Дорогий, хороший, рідний тато!

Як чудово, що у нас є ти!

У неділю тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Миє все, підлогу натирає,

Вихідний матусі вій дає.

Вихователь. Що вміють робити ваші татусі?

Відповіді дітей.

Роль батька в сім’ї, як бачимо, неоціненна. Давайте шануватимемо своїх татусів. Нехай їх слова, їх приклад буде святим коном і обов’язком у кожній родині. Тільки тоді кожен із вас любов’ю згадуватиме свого тата та його слова. А хто поряд татусем завжди піклується про вас?

Відповіді дітей.

Так, безумовно, це — матуся! Важливе значення для вас мають розповіді  про рід, родину, матір.

Вихователь. Давайте розглянемо фотографії наших матусь, прочитаємо вірші для них. Запросимо матусь у наше коло і згадаємо для них усі лагідні слова.

Мами на знак пошани дарують дівчаткам віночки, а хлопчикам — пояси.

Український віночок — не просто краса, а й оберіг. За народними повір’ями він наділений силою, що знімає болі, додає здоров’я. Сплітали віночок із 12 живих квітів.

Варвара Гринько

МАМА

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові.

Мати,

Матінка,

Матуся,

Мама,

Мамочка,

Мамуся! —

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

Василь Грінчак

МАМИНІ РУКИ

 Мамині руки — щедрі, робочі —

Втоми не знають з ранку до ночі.

Мамині руки — добрі, ласкаві —

Всюди в пошані, всюди у славі.

Грицько Бойко

 НА МАМИНЕ СВЯТО

 Чому це надворі

Блищать, мов перлини,

І чисті, й прозорі

Грайливі краплини?

Тому, що весела,

Ясна, чарівна

На мамине свято         ‘

Приходить весна!

Чому це так жваво

Струмочок співає?

Чому так ласкаво

Нам сонечко сяє?

Тому, що весела,

Ясна, чарівна

На мамине свято

Приходить весна!

Наталя Забіла

МАМИНЕ СВЯТО

Восьме березня настало,— славне свято всіх жінок.

От сьогодні ми й позвали наших мам у дитсадок.

Кожній мамі подарунки готували малюки: малювали їм малюнки, вишивали килимки.

Ще й розписаний квітками написали ми плакат:

«Хай живуть хороші мами всіх дівчаток і хлоп’ят!»

Тамара Мезенцева

МОЇЙ МАТУСІ

Синю квіточку весняну

Я не буду рвати:

Фарби, олівці дістану

Й буду малювати.

Намалюю квітку ніжну,

Стебельце зелене —

І   матуся радо візьме

Пролісок від мене.

А я буду підростати,

Вчитися, мужніти —

Мамі буду дарувати

Щонайкращі квіти.

Володимир Кленц

ПОДАРУНОК МАМІ

Я малюю вишню,

Сонях біля тину…

Подарую мамі

Ту свою картину.

Я малюю сонце,

Я малюю хату,

Квіти-чорнобривці,

Ластівку крилату.

Вихователь: І в мене є матуся!

Серед запрошених присутня мати вихователя.

Ось вона! Мені дуже хочеться заспівати їй пісню, тому, б ласка, допоможіть мені!

 Виконується пісня.

МАТУСЯ (муз., сл. І. В. Михайленко)

Ляльки і цукерки дарує матуся,

Але не тому я до неї горнуся.

Люблю, коли мама для мене співає,

Із мамою вдвох сумно нам не буває.

Ла-ла-ла!

Секрети свої довіряю матусі,

Але не тому лиш до неї горнуся.

Люблю свою маму —

Ви, певне, так само.

Люблю вже за те, що вона —

Моя мама!

Вихователь пропонує дітям підійти до своїх рідних (татусів, мам, бабусь, дідусів).

Найкраще, що є в кожного з вас,— це ваша родина. Пригніться до своїх рідних та поцілуйте їх.

Батьки дарують дітям ляльок та ведмедів.

Колись моя матуся дарувала мені подарунки, а сьогодні я подарую хусточку.

Хустка – це улюблений убір українських жінок.

Моя хустка — сучасна, тому я дуже хочу, щоб вона стала її оберегом від лихого ока на знак моєї любові та поваги до матусі.

А що подарували вам ваші рідні?

Діти показують вихователеві свої подарунки.

Ми з вами — український народ який складається з родин – малих та великих , дружніх та працьовитих.   Сім’я, мов сонечко, зігріває людину від самого її народження. Вона є осередком тепла і любові для дитини, дає їй перші уявлення про доброту, культуру поведінки. Тому так важливо, щоб у родині панувала злагода і повага до всіх її членів.

Мати і батько — це найрідніші й найближчі кожному з нас люди. Вони дають нам життя. Вони нас навчають людських правил, вкладають у наші вуста добрі слова.

Сценарій свята гортаючи сторінки сімейного альбома

Автор: Яхно Інна Іванівна, завідувач, Зміївський дошкільний навчальний заклад  (ясла садок) №1,
м. Зміїв, Харківська обл., Україна.

 Статья размещена в авторской редакции

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *