Здоров’язбережувальні технологій в умовах організованого дитинства

Якщо дитина здорова, то й процеси її виховання та навчання відбуваються продуктивніше вона здатна засвоювати нове, бути творцем свого «Я», відчувати радість життя.




 Одним з головних завдань дошкільної освіти – першої ланки системи непереривної освіти – є повернення дитини до здорового способу життя, формування життєвої компетентності, свідомого, відповідального ставлення до свого здоров’я.

 Я, як вихователь старшої груп, намагаюся якомога більше спрямовувати свої зусилля на охорону та зміцнення здоров’я дітей. Значна робота проводиться з фізичного розвитку малюків, що є першою сходинкою до зміцнення дитячого організму, підвищення його опірності захворюванням.

 Фізичні вправи супроводжують дітей протягом усього дня, а не лише на спеціально запланований заняттях. І починаються вони з ранкової гімнастики, яка збадьорює дітей і створює гарний настрій.

 Усі заходи й професійні процедури намагаюся здійснювати так, щоб дітей це не обтягувало, а навпаки – їм було цікаво й приємно.

 До комплексу засобів неспецифічного захисту організму входить фітотерапія.

 Питний режим дітей передбачає вживання відварів, для профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів. Для підвищення апетиту у дітей використовуємо відвар шипшини, для заспокійливого сну використовуємо відвар м’яти. Це позитивно впливає на діяльність шлунково – кишкового тракту, легеневої та кровоносної системи.

 Багато уваги приділяю комплексу загартовуючи вправ після денного сну. Вони проводяться в такій послідовності: гімнастика пробудження, повітряні ванни, дихальні вправи. Власноруч виготовлені обладнання використовую для профілактики плоскостопій.

 Складно перебільшити роль загартування для організму, який зростає. Способів для усього цього існує чимало. Я, наприклад, використовую:

  •  Тупцювання у ванночці з морською водою, на дні якої знаходяться галька;
  • Ходьба «сольовою» доріжкою («ризький метод загартування»)
  • Сухе обтирання рукавичкою
  • Ходіння босоніж у груповій кімнаті, а в літку – по траві, що є чудовим засобом профілактики застудних захворювань.

 У своїй роботі широко практикую проведення ігор-дослідів з водою, адже малята стають дедалі сміливішими експериментаторами. Такі ігри допомагають розкривати дітям таємниці речей, які їх оточують, розвивають спостережливість, увагу, допитливість.

 Хлюпаючись з водою, діти отримують позитивні емоції, загартовуються, виконують дихальні вправи.

У них розвиваються координація рухів, дрібна моторика рук та окомір. Для розвитку органів дихання використовую ігри – досліди «Сильно – сильно». Під час гри контролювати силу видиху, знайомимо з поняттям «слабше – сильніше». Спочатку сама видихаю через соломинку, спрямовуючи струмінь повітря на долоню дитини. Періодично посилюю і послабшаю енергійність видиху, а дитина має сказати, коли моє дихання сильніше, а коли слабше. Далі малюк сам виконує аналогічні дії, перевіряє силу власного видиху, експериментуючи зі склянкою води. Повітря, потрапляючи рідину через соломинку, спричинює появу бульбашок. Що сильніший буде видих, то більше коливатиметься вода.

 Під час гри-досліду «Дихни на човник», зосереджую увагу дітей на тому, що треба набрати у легені якомога більше повітря і видихнути повітря на човник, тим самим човник попливе по воді. Що сильнішим буде видих, то бистріше буде пливти човник. Багато інших дослідів проводжу з дітьми.

 Пошук ефективних методів оздоровлення дітей привів мене до нетрадиційних технологій.

Щоб зняти нервово-психічне напруження, забезпечити психологічний комфорт дітей, особливо в період їх адаптації в дитячому садку, впродовж дня впроваджую в своїй роботі принцип – «Терапія піском», або «Пісочна терапія». Пісок має здібність пропускати воду, в зв’язку з цим, пісок поглинає «негативну», «шкідливу» енергію, взаємодія з ним очищує енергетику дитини, нормалізує емоційний стан, сприяє чудовим засобам для саморозвитку дитини.

Що потрібно для гри в пісок?

 А потрібно, в принципі, так мало:
Любов, бажання, доброта
Щоб Віра в Дитинство не пропала.
Простий ящик зі стола –
Пофарбуємо блакитною фарбою
Жменя золотого писка
Туди віллється чарівною казкою.
Іграшок малих набір візьмеш у гру…
Потрібно Богу ми створюємо свій чарівний світ
Пройшовши Дорогу пізнання.

 Тактильна форма відчуття – відчуття, які ми отримуємо через шкіру: холодне – гаряче, сухе – мокре, м’яке – тверде. Кінестетичні відчуття з’являються у нас під час руху. Тактильне — кінестетичні відчуття напряму зв’язані з міркувальними діями, за допомогою яких пізнається світ.

 Ось декілька ігор на розвиток тактильних відчуттів мілкої моторики рук — «Відбитки наших рук». На рівній поверхні піску дитина ставить свої відбитки рук внутрішньою і зворотною стороною. Важливо затримати руки на піску, злегка вдавити їх і прислухатися до своїх відчуттів. Можна змінити поставу рук, поставити долоні на ребро (змійка, санчата – залишили слід). Також можна:

  •  Відбитки кулачком, кісточками кистей рук.
  •  «Пройтися» по поверхні писка окремо кожним пальцем почергово правою і лівою рукою.
  • «Пограти» на поверхні писка, як на клавішах піаніно.

Гра «Що заховано в писку»

Мета гри: повністю звільнити руки від писку, не роблячи різних рухів, тільки ворушити пальцями і здуваючи пісчинки.

 Вихователь і дитина разом занурюють в сухий писок руки. І починають ними ворушити, спостерігаючи за тим, як змінюється пісочний рельєф. Щоб ускладнити завдання, цю гру можна провести з мокрим піском. Різну гру можна починати як казку, придумувати казкових героїв, їх дії. Так діти здобувають перший досвід взаємозв’язку з писком.

 Після цього можна з дітьми переходити до більш складних вправ «Пісочна грамота». Де діти разом з вихователем мандрують звуками, вчаться писати букви, мандрують світом, країнами і планетами. При цьому діти не тільки фантазують, міркують, реально проживають відрізки часу.

 Так я втілюю в роботі з дітьми принцип «пісочна терапія». Ще можна придумувати ігри цифрами, геометричними фігурами. Ігри з писком приносять дітям не тільки задоволення, а й багато корисного, цікавого. Будуючи картини з піску, придумуючи різні історії, я в більш ігровій формі стараюсь передати дітям мої знання і життєвий досвід, закони оточуючого світу.

 А я, як вихователь, доклала всі зусилля, щоб маленькі господарі садочка були здоровими, щоб кожний день дітей був сповнений нових знань, цікавих ігор, веселих розваг.

Вчу дітей жити в гармонії з природою, із собою, з миром.

Отже, використання психотерапії в педагогічній практиці дає комплексний навчально-терапевтичний та оздоровчо-профілактичний ефект.

Автор: Третьякова Галина Петрівна,
вихователь, Комунальний дошкільний
навчальний заклад (ясла – садок) №13″Рябинушка»
Родаківської селищної ради (Україна).

Авторська редакція.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *